Чи є скріншот допустимим доказом в суді?

Чи є скріншот допустимим доказом в суді?

З появою такого явища як кіберзлочинність, питання правового регулювання електронних доказів стало одним із найактуальніших в дискусії правової науки. Станом на сьогодні, питання законодавчого регулювання електронних доказів в Україні знаходить своє відображення в чинному Цивільно-процесуальному та Кримінально-процесуальному кодексах України.

Так, згідно статті 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно частини 1 статті 99 КПК, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А відповідно до пункту 1 частини 2 статті 99 КПК, до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною 1 статті 99 КПК, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Положення статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», визначає, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. ОДНАК, дослідники зазначають, що на практиці процесуальні норми не враховують багатьох особливостей такого електронного документу, як скріншот, що значно ускладнює судовий розгляд справи.

Під час заходу «Проблемні питання допустимості електронних доказів на досудовому слідстві та судовому розгляді», що відбувся в жовтні під організацією ААУ, Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко висловив свою позицію щодо фактичного стану врегулювання цього питання.Так, під час свого виступу Станіслав Кравченко зазначив, що КПК не передбачає питання оцінки допустимості скріншоту як доказу, з огляду на що вони вирішуються у процесуальний спосіб на підставі статті 99 КПК України.

Також, ним було акцентовано увагу на тому, чи є скріншот копією документа або ж його відображенням в електронній або в паперовій формі: «З огляду на недостатність нормативно правового регулювання в практиці судів першої інстанції немає єдності щодо оцінки скріншотів як доказу незалежно від того, чи є скріншот окремим файлом на електронному носії, чи роздруківкою з монітору у паперовій формі. У низці випадків суди визнавали допустимим доказом скріншнот листування, зміст яких узгоджувався з іншими доказами.

У КПК термін «відображення» вживається з частини 3 статті 93 КПК виключно в тому сенсі, що оригіналом електронного документа є його відображення. Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та документообіг» візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною».

Висновком до цього є те, що скріншот є саме відображенням електронного документа незалежно від паперової чи електронної форми.

Але, не варто забувати, що скріншот фіксує конкретну частину екрану монітора, на якій відображена потрібна інформація, та переводить її в конкретні формати. І, як зазначив Станіслав Кравченко: «Скріншот може відображати не лише електронний документ у розумінні статті 5 Закону України «Про електронні документи та документообіг», а й окремі кадри відеозаписів, фрагменти контенту, вебсайтів, сторонок соціальних мереж, порядок виготовлення копій яких, як і їх засвідчення не регламентовано законом».

Голова ККС ВС акцентував увагу на тому, що питання оцінки допустимості скріншотів як доказу під час судового процесу є досить спірним та потребує вдосконалення.

Натомість досвід країн Європи свідчить про можливість використання відомостей із відкритих джерел інформації під час судового розгляду кримінальних проваджень. У кримінальній справі Нью-Брансвікський суд королівської лави визнав «скріншот» листування у соціальній мережі Facebook допустимим доказом. Судді цього суду визначають, що термін «електронний документ» охоплює ВСІ документи в електронному форматі, які містяться в електронній пошті, всі комп’ютерні файли, метадані цих файлів, інформацію, яка розміщена онлайн на веб-форумах таких сайтів, як Twitter та Facebook, текстові повідомлення, онлайн-листування тощо. Також, до «електронних документів» належить і друкована копія цих даних.

Публікацію підготовлено в рамках проєкту Advocates and the Bar – frontline defenders of Internet freedom in Ukraine реалізовує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки Американської Асоціації Юристів Ініціативи з Верховенства права/American Bar Association Rule of Law Initiative
 

Оставить комментарий

Верх