Роздуми про Україну

Роздуми про Україну

Щоб нас, українців, не гнітило наше минуле, необхідно досконало його проговорити, подолати власні та накинуті нам страхи. Треба навчитись думати про себе, про наших предків більш оптимістично, позитивно, побачити в минулому паростки нового, які повинні зійти вже сьогодні. Треба навчитись користуватись своїми багатствами та талантами й не допускати до них людей чужих, лихих...

Історія формує покоління, які, у свою чергу, творять історію. Україні потрібна своя патріотична пасіонарна еліта, яка сформує свою політичну силу українського середнього рушійного класу. Початок треба брати із вміння самоорганізуватись у самоуправління будинку, вулиці, району, села, селища, міста. Саме пасіонарії-управлінці творять модернізацію, підтягуючи до вимог та потреб часу аморфну частину суспільства.

Над Україною у ХХ столітті російська імперія та її комуністичні послідовники познущались, шляхом знищення до половини наявних українських поколінь. Ці покоління лягли в могилу, не давши потомства, їх навіть викреслили з історії, щоб не мали свідомих послідовників. Так обезкровлювали українську націю, стирали її пам’ять. Тому відтворення свого генеалогічного дерева – це завдання усіх свідомих та небайдужих українців.

Кожну націю можна відродити, треба тільки трохи часу та переконаних пасіонаріїв. Замість втрачених у боротьбі поколінь повинні вирости нові, більш стійкіші, перед якими необхідно поставити стратегічну мету – перемогти ворогів та вижити, особливо – вижити, ставши більш сильнішими. Українцям – це під силу. Не ховатись по схронах, а сміливо йти у стан ворога, змішавшись з ним, перемагати його із середини асиметричними способами. Асиметричні методи перемоги української нації повинні стати її мистецтвом.

Необхідно продовжити початі в козацьку добу процеси переробки візантійської спадщини, модернізувати її, пристосувати до потреб сьогодення. Ми повинні стати більш прагматичніші, більш завзятіші, більш непримеренніші до своїх недоліків. На часі дійова економічна, правова і політична модернізація, як запорука майбутньої стійкості України та її суспільства.

Україна народилась від Русі та батька Києва. Україна – законно народжена донька Русі та Києва, яка залишилась у батьківському домі й успадкувала батьківські землі. Нині бастарди-самозванці воліють видати себе за законно народжених. Вони не мають ніяких прав на Русько-Київську спадщину – це спадщина України і тільки її. Майже усі королівські дома Європи у свій час породнились з українцями. У турецькій еліті української крові від українських яничар та гаремних невільниць не менше.

На картах французького військового інженера Гійома Левасера Боплана ХVІІ століття кордони України простягалися від околиць Московії до Трансільванії.

З ХVІІІ століття російська імперія стала на шлях переформатування української нації у націю селян-кріпаків, залучивши нашу козацьку еліту до своєї, русифікувавши її. Так, екстенсивна за своїм характером, імперія поживилась за рахунок української нації. Але у селянській українській нації дієвим залишився Майдан, чого немає і бути не може у російського народу.

У будь-якій війні, як апогеї насилля, процес дарвінівського відбору проходить навпаки – у першу чергу, гинуть кращі, активні, виживають пасивні, більш пристосовані. У ХХ столітті нас двічі провели через світові війни, причому фронти цих війн також двічі смертельним катком проходили територією України. Всяка інша нація давно би зникла з лиця Землі та українці вистояли. Їх потім добивали трьома голодоморами, політичними репресіями, виселеннями до Сибіру та українці і в цих умовах вистояли. Вистоїмо і сьогодні, у час накинутої нам підлої гібридної війни.

Глибинними причинами двох світових війн ХХ століття була Україна, адже хто володіє Україною, той стає імперією. Час імперій минув. Мир та добробут Європи нині залежить від стійкості незалежної України.

Наших ворогів, спершу, треба зупиняти й обеззброювати своєю національною сатирою. Потім - силою мас, українських громадських організацій, партій, які не хочуть жити в олігархічній державі побудованій для України. Український народ – громадяни України всіх національностей, що бажають жити в українській державі.

І. Л. Граховський

І. Л. Граховський

Незалежний журналіст, історик.

Оставить комментарий

Верх