Формування української душі - роздуми про україну

Формування української душі - роздуми про україну

Справедливості заради, необхідно відмітити, що в українському суспільстві все ще достатньо розрізнених індивідів, які мало взаємодіють один з одним. Тому, українці ще не мають стійких навиків створення структур для управління своїм суспільним майном – від багатоквартирних будинків до територіальних громад міст і сіл. Штучній регіоналізації сприяє відсутність європейського зразка доріг, тому велика частина українців ніколи не виїжджала за межі свого району.

Доречно нагадати оцінку візантійського імператора VІ століття Маврікія, що наведена в книзі під назвою «Тактика і стратегія», де згадується про наших прямих предків: скіфів, антів, слов’ян. Маврікій багато хорошого говорить про ці народи, їх кмітливість, витривалість, нетрадиційне вміння воювати тощо. Але, разом з тим, він вказує і на такі їх негативні якості - як зрадливість, небажання слухати одне одного, недовіра один одному, постійні суперечки та конфлікти. Минуло півтора тисячоліття й усе, на що звертав увагу Маврікій окремими ознаками повторюється і сьогодні.

Дослідники виокремлюють три чинники, які кардинально вплинули на формування української душі: геопсихологічний, історичний та культуроморфічний.

Геопсихологічний чинник полягає в тому, що родючість землі, чарівна м’якість краєвиду не сприяють розвиткові активно-агресивних настанов на боротьбу з природою, агресивними сусідами, а лише підсилюють споглядальний потяг, почуття любові до безконечного, милування природою, мрійливість, сентименталізм, бажання малювати й співати.

Історичний чинник руками недобрих сусідів та своїх «революціонерів» через насильницькі колективізації, голодомори, політичні репресії, століттями проводив селекцію тих, хто здатен захищати свій «маленький рай», залишивши жити тільки слухняних та покірливих з комплексом меншовартості й кривди.

Культуроморфічний чинник - (колективне несвідоме), або «архетип» за К. Юнгом. Це найхарактерніший архетип українського колективного несвідомого, що є типом ласкавої, плодючої матері-Землі. Звідси й архетип Богині-Матері. Осередком цього культу була родина, де роль матері не була нижчою від батька, а в деякі періоди й вищою. Щасливе родинне життя сприяє формуванню таких рис характеру, як доброта, лагідність, м’якість, сердечність, ніжність, мрійливість.

Все це у великій мірі позбавляє світосприймальні настанови українця наступальної та агресивної активності. В таких щедрих природних та соціальних умовах активно-рефлексивна настанова українця значною мірою спрямована на насолоду життям. Сила емоційного мрійництва зменшує роль раціонально-вольового компоненту психіки. Були б ми не такі багаті на природу, вміли б більш ефективно та агресивно себе захищати.

Явно, що нам був потрібен цілеспрямований «психологічний вибух», сплеск патріотизму, здорового націоналізму, розумних голів, щирих душ пробудження внутрішньої енергії народу. І такий привід, завдяки агресивній політиці російського президента В. Путіна, ми отримали. Як колись шведи були на полі бою вчителями Петра, так Путін став нашим злим об’єднувачем і безжальним вчителем.

І. Л. Граховський

І. Л. Граховський

Незалежний журналіст, історик.

Оставить комментарий

Верх