Українці можуть змінити своє майбутнє! Роздуми про Україну

Українці можуть змінити своє майбутнє! Роздуми про Україну

Нам, українцям необхідно берегти цілісність країни і нації, подолати бідність, розвивати громадянське суспільство, формувати потужний середній клас. Необхідно напрацювати результативні правові механізми. А принципи цих дієвих механізмів - закласти в Конституцію України. Саме децентралізація влади і відповідні зміни до Конституції України повинні переломити негативні глибинні психологічні процеси, надати можливість громадам відчути себе господарями свого життя, посилити свою стійкість до негативних інформаційних загроз.

Психологічно людина завжди тягнеться до сильного, опосередковано шукаючи у нього захисту. Особливо ця психологічна риса виражена у росіян, де біля сильного гуртуються, колективно нарощуючи силу і видимість психологічного комфорту. Українці ж, навпаки, більш індивідуалісти, що розраховують самі на себе. Але український психотип не позбавлений і колективістських рис, про що свідчать майдани. Історично, саме на майданах, українець відчуває себе в повній мірі бажаним лідером, але лідером не тоталітарним, а демократичним, що завжди зважає на думку загалу. Росіянин ж, в колективі, підспудно прагне до підпорядкування сильному, харизматичному лідеру, і в такому трасовому колективному стані може підпадати під деструктивний вплив. Хоча й росіянин, за певних обставин, може проявити свою необмежену буйність, тоді настає всім відомий російський бунт.

Висока інтуїція та чуттєвість українців обумовлюють їх здатність особисто приймати правильні рішення. При цьому українці переважно керуються більше серцем, ніж розумом. Тому цілком природно для українців в громадських організаціях рішення приймати особисто всім членам, а не принципом делегування повноважень керівництву організації. Тим самим у пересічного громадянина України зміцніє переконання, що від його позиції та голосу щось залежить.

Видатний український археолог Юрій Шилов, аналізуючи багатостраждальну українську історію, психотипи наших пращурів дійшов висновку, про чотири кути Українського Хресного шляху: нас завжди розглядали та продовжують розглядати як ресурс – людський, матеріальний, політичний, який успішно можна використовувати у протистоянні із зовнішнім ворогом; українська земля була і є однією із головних арен світових війн; українці, завдяки рисам свого характеру, часто демонструють мовчазну готовність до величезних людських втрат; українські регіони роз’єднані штучно.

Найбільш ефективним рішенням є горизонтальне структурування українців в  мережеву організацію, де кожен учасник володіє однаковою по величині часткою владних повноважень для прийняття всіх рішень особисто. Багато наших негативних рис долається участю українців саме в такій організації, де правила та алгоритм внутрішньої життєдіяльності перетворюють участь в ній на захоплюючу гру, бути учасником якої легко, цікаво, престижно, де підтримується оптимальний баланс між учасником, як одиницею та організацією, як цілим. Доречно відмітити, що для всіх людей, незважаючи на притаманну національну схильність до індивідуалізму чи колективізму, участь у загальній справі є їх базовою фундаментальною соціальною потребою.

І. Л. Граховський

І. Л. Граховський

Незалежний журналіст, історик.

Оставить комментарий

Верх