Препарати коагулянти й антикоагулянти: що це таке, у чому різниця, застосування

Згортання крові - це багатоетапний процес, що забезпечує повноцінну життєдіяльність організму. Відхилення його показника від норми призводить до швидкого утворення кров'яних згустків або до підвищеної кровоточивості. У цьому разі залежно від результатів коагулограми пацієнту призначають коагулянти або антикоагулянти. Що собою являють ці препарати.

Гемостатичні засоби

Для зупинки кровотеч використовують гемостатичні медикаментозні препарати. Залежно від механізму дії всі гемостатики діляться на 3 групи:

• інгібітори фібринолізу (антифібринолітики);
• засоби, що знижують проникність судин;
• підсилювачі згортання крові (коагулянти).

Своєю чергою, препарати, що прискорюють згортання крові, поділяються на два види.

Системні:

• непрямої дії: менадіону натрію бісульфіт, фітоменадіон;
• прямої дії: ептаког альфа, концентрат протромбінового комплексу.

Місцеві:

• препарати на основі желатину;
• окислена целюлоза;
• тромбін;
• хітозан;
• смектин;
• каолін.

Коагулянти показані в таких випадках:

• потрібна зупинка зовнішніх і внутрішніх кровотеч,
• запобігання кровотечам у період вагітності;
• підготовка до хірургічного втручання.

Препарати, що розріджують кров

З метою зменшення згортання крові застосовують препарати-антикоагулянти. Вони потрібні для запобігання формуванню в кровоносних судинах і в серці згустків крові, що несуть серйозну загрозу здоров'ю людини. Також антикоагулянти застосовують для розчинення вже наявних кров'яних згустків лікарі.

Антикоагулянти мають низку показань для застосування:

• артеріальний або венозний тромбоз;
• стан після інсульту, інфаркту міокарда або транзиторної ішемічної атаки;
• геморої з тромбами;
• атеросклеротичні пошкодження судин;
• період реабілітації після імплантації штучних клапанів серця;
• стійка фібриляція передсердь (неритмічна робота серця);
• емболія легеневої артерії.

Протипоказання цих препаратів:

• кровотечі;
• аневризми;
• виразки органів шлунково-кишкового тракту;
• нестача лактози;
• захворювання печінки та нирок;
• порушення всмоктування глюкози та галактози.

Неприпустимий одночасний прийом антикоагулянтів з препаратами: Циметидином, Пеніциліном, Аспірином тощо. Про сумісність ліків можна дізнатися у лікаря.

Антикоагулянти поділяються на дві категорії:

• прямої дії - блокування безпосередніх факторів згортання в кров'яній плазмі на завершальній стадії коагуляційного каскаду, що призводить до формування тромбу;
• непрямої дії - гальмування процесу утворення в печінці вітаміну К, необхідного для синтезу факторів, що сприяють згортанню крові.

Залежно від головної складової, непрямі антикоагулянти поділяються на два види:

1. На базі індандіону.
2. На базі кумарину. Основний компонент цих препаратів має рослинне походження і видобувається в лабораторних умовах.

У зв'язку з ризиком виникнення побічних реакцій лікування цією групою медикаментозних засобів здійснюється під постійним контролем лікаря. Застосування з будь-яких причин великої кількості антикоагулянтів призводить до порушення згортання крові та розвитку кровотеч.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що різниця між коагулянтами й антикоагулянтами полягає у впливі на процес згортання крові. Коагулянти сприяють загущенню рідкого середовища, а антикоагулянти запобігають утворенню тромбів.