Як з'явилися суші: історія виникнення, цікаві факти

Суші - це одна з найпопулярніших страв японської кухні, історія її виникнення довга і дуже цікава. Вона присутня в меню багатьох закладів і служб доставки. Головні компоненти класичних суші - це риба, рис; васабі. Батьківщиною цієї страви є Південна Азія. Японці почали її готувати тільки наприкінці 19 століття.

Як з'явилися суші

Китайці виловлювали морську рибу, після чого чистили її і різали тонкими пластинками, укладаючи одна на одну. Рибне філе поміщали під великі валуни, щоб створити тиск. Під камінням його витримували протягом 2-3 тижнів. Потім валуни замінили тонкими мідними листами. Цей процес був потрібен для бродіння риби. Через два місяці страву можна було вживати.

Секрет зберігання риби придумали китайці, а потім його перейняли японці:

• Потрошеного карася поміщали в бочки, попередньо щільно обкладаючи рисом.
• Продукти посипали сіллю, і протягом кількох тижнів відбувалося бродіння.
• Потім рибу вживали в їжу, а рис викидали. Така поведінка була дуже марнотратною, але пояснювалася вона тим, що в ту епоху не існувало холодильників.

Дослівного перекладу слова суші немає. Але кілька трактувань існує, одне з них звучить як «маринована риба». Існує думка, що азіати об'єднали сире рибне філе з рисом з метою збереження першого. З моменту винаходу незвичайної страви минуло понад 1000 років.

Наприкінці 17 століття налагодили виробництво рисового оцту. Його почали поєднувати з рисом, надаючи тому пікантного кислуватого присмаку. Рибу з морепродуктами і таким рисом стали подавати сирими. Процес приготування перестав передбачати обов'язкове бродіння. Спочатку рис пресували за допомогою спеціальних дерев'яних форм.

Сучасна версія суші

Сучасна версія суші з'явилася лише в 19 столітті. Вперше страву приготували в Токіо, в ті часи він носив назву Едо. Звичайний суші-майстер на ім'я Джохей приготував рисовий колобок, додавши в нього невелику кількість японського хрону. Уже тоді всім було чудово відомо про його антисептичні властивості. Рис із васабі Джохей накрив рибним шматочком. Страва називалася нігірі-суші. Слово «нігірі» перекладається як «жменька», саме стільки рису використовували для приготування однієї порції, яку можна було з'їсти за один раз.

Жителі Японії їдять суші за допомогою паличок. Але цю страву можна їсти і руками, а в Європі іноді використовують виделку. Навчитися досконало користуватися паличками непросто, хоча їх вважають універсальним столовим приладом.

Цікаві факти про суші

Японці після другої світової війни переживали важкі часи. З цієї причини розмір порцій обмежували. Суші-майстрам суворо наказали з 200 гр. сухого рису готувати цілих десять нігірі-суші плюс один суші-рол.

Справжнім любителям цієї страви прекрасно відомо, що в різні пори року потрібно їсти різні види цієї страви. Наприклад, взимку в Японії найдешевший оселедець, а влітку він коштує як делікатесний вугор. Але головним є не вартість, а якість рибного продукту. Важливо знати, в яку пору року головний компонент суші має найкращий смак.

Існує думка, що суші в японських кафе і ресторанах більш доступні за вартістю, ніж у Європі. Насправді цю страву не можна назвати дешевою. Ті, хто прагне до економії, готують її самостійно. Зробити суші своїми руками непросто - це ціле мистецтво. Навчання на кухарів суші може тривати до трьох років. Налічується кілька видів цієї страви, її готують із різних сортів риби. Незвичайний смак суші оцінили багато гурманів.